Аналитика
Як банкіри з «ПриватБанку» доводять своїх клієнтів до інфарктів
Клієнти одного з українських банків отримують листи з фіктивним рішенням суду. Більшість громадян через необізнаність з юридичними особливостями справи не в змозі усвідомити, що це підробка. Як виявити фіктивність рішення суду й яку відповідальність може нести банк за такі листи?
Клієнтам одного з українських банків, які платять невправно відсотки за кредит, почали надходити листи з фіктивними судовими рішеннями. З цих листів громадяни дізнаються, що рішенням суду через несплату в них забирають помешкання, авто та вилучають закордонний паспорт.
«Коли я подзвонила в банк, щоб з’ясувати, що це за рішення суду, виявилось, що ніякого рішення не було. Мене просто хотіли залякати і ніхто навіть не подумав про моє здоров’я, про здоров’я моїх близьких, мої нерви. І врешті-решт мені довелось заплатити лише тіло кредиту,» – пояснює ситуацію клієнт банку Ірина.
Банкіри впевнені, це дуже дієвий спосіб, щоб клієнт прийшов і заплатив гроші. Вони не вбачають тут відсутність етики чи порушення законодавства й називають такі заходи тимчасовими.
«Коли людина, яка не платить за кредит і знає про це, отримує документ, який нагадує їй рішення суду, має серцевий напад, то навряд чи є причинно-наслідковий зв’язок між цим та нашим листом. Він серцевий напад міг отримати від того, що винен нам такі гроші.
Банк інформує боржників. Судова робота серйозна. 120 тисяч судових позовів. 90 тисяч вже вступили в силу.
Ми просто вирішили вислати ці проектні рішення. Так, тут не вистачає реквізитів. Хтось може не зрозуміти, що це макет. Деякі й справжні рішення не сприймають. Ми не порушуємо,» – пояснює позицію «ПриватБанку» керівник юридичного департаменту Петро Донець.
Фіктивні рішення суду не мають реквізитів суду, мокрої печатки, підписів судді та секретаря. Це лише метод психологічного тиску на клієнта, який діє на тих, хто не володіє азами юриспруденції.
Все відбувається в межах правового поля. Закону, який би регламентував етичність методів в Україні немає.
«Безперечно, що направляти такі квазі-документи, знаючи, що це може зашкодити здоров’ю боржника, спричинити навіть його смерть – неетично й аморально.
Треба обов’язково уважно ознайомитись з змістом листа. Залучити знайомих юристів. Про суд сторона має бути попереджена. Повинні пройти засідання.
Ці листи розраховані на людей, які піддаються емоціям, схильні до паніки. Банк вдається до психологічного тиску для погашення заборгованості. Він не погрожує ні розправами, ні пошкодженням майна, тут не буде складу злочину зі сторони банку. Етичність не регулюється законодавством,» – пояснює адвокат Андрій Нечипоренко.
Подібні листи могли б бути більш етичні і гуманні, якби банк зазначив просто, що схожі справи вже не раз вигравалися і є оригінали схожих рішень, а це лише зразок.
Це цікаво
Новини marketgid.com